Імплементація норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» загострила низку філософських дискусій, що стосуються національної самоідентичності.   

«Якщо подивитись на сучасну цивілізаційну демократію, де не порушується Конституція, а свобода слова серед пріоритетів, у тому числі й у керівництва держави, то там проблем з функціонуванням державної мови немає, - висловив таку думку Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у ефірі авторської телепрограми Євгена Рибчинського. - Наприклад, у Сполучених Штатах Америки немає закону про мову, бо поява такого документу в цій країні вказувала б на дискримінаційні ознаки. У Америці все дуже просто: хочеш бути громадянином держави – володій вільно державною мовою; май освіту та присягнись на Конституції, поклавши руку на серце. Це той принцип, що є мірилом рівня поваги людей до себе, до своєї країни і народу, який обрав історичний, цивілізаційний історичний шлях свого розвитку». 

Приклад Америки в цьому розрізі цікавий тим, що вихідці з України, українські громади цієї країни створили досить сильні осередки, де українська мова активно використовується, функціонує і вільно себе почуває.

«Українці на чужині єднаються значно краще, ніж удома, - сказав Тарас Кремінь. - Адже питання захисту української мови для них це питання збереження ідентичності в умовах іномовного середовища. І українців у США поважають і ставляться з величезною повагою. Для України шлях укорінення української мови – це шлях Мойсея. Але ми маємо його пройти, щоб  дійти до такого стану саморегуляції в суспільстві, коли питання державної мови не буде навіть підійматись, бо ніхто не буде порушувати права української мови. Коли жоден із зовнішніх інститутів: ні державний, ні урядовий не будуть давати рекомендації в питаннях ідентичності, самозбереження, і, звичайно, гідності».