4 листопада Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь взяв участь у панельній дискусії на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова у світі», організованій Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” (МІОК).

Говорячи про пріоритети державної мовної політики та мовну ситуацію в країні, Тарас Кремінь зазначив, що дія Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” значно посилилася після 24 лютого 2022 року, відколи громадяни України тотально перейшли на українську. Сама такою була відповідь мобілізованої проти окупанта нації на повномасштабне  вторгнення росії.

“Цей перехід не тільки у професійному спілкуванні, а й в побуті”, - сказав він. 

Уповноважений нагадав, що цього року відповідно до Закону про державну мову українська стала обов’язковою у нових сферах. 

“З 16 січня 2022 року державна мова стала обов’язковою для загальнонаціональних та регіональних друкованих ЗМІ, а з 16 липня - для інтернет-видань, інтернет-сайтів та офіційних сторінок у соцмережах, - зазначив він. - Разом з тим набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких Уповноважений має право накладати санкції на порушників у вигляді попереджень та штрафів”. 

Тарас Кремінь також поінформував учасників конференції про роботу, яку здійснює Секретаріат Уповноваженого із документування фактів лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях. За його словами, наразі зібрано та передано до правоохоронних органів, вітчизняних і міжнародних правозахисних інституцій понад 200 таких фактів.

“Боротьба росіян точиться не тільки за захоплення територій, а й проти української ідентичності, за знищення українського духу, витіснення української мови з усіх без виключення сфер. Це відбувається не тільки шляхом фізичних дій по відношенню до окупованого населення, а й в тому числі за рахунок депортацій, багатьох інших злодійств, які стали предметом уваги Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні”, - сказав він.

Говорячи про регіональну мовну політику, Тарас Кремінь зауважив, що наразі ведеться робота над тим, щоб якомога місцевих громад ухвалили програми зі сприяння опануванню державної мови. 

Він також наголосив на необхідності розширювати мережу безкоштовних курсів із вивчення української, підвищувати якість її викладання та контроль за дотриманням мовного законодавства. Триста безкоштовних мовних курсів, ініційованих Уповноваженим, - не межа.

“Українська сьогодні - не просто засіб комунікації. Це питання екзистенційності, явище нашої ідентичності. Це те, як ми себе позиціонуємо у світі та утверджуємося як велика нація”, - підсумував Тарас Кремінь.

Серед 150 учасників з понад 30 країн світу - знані в Україні та світі мовознавці, дипломати, громадські діячі: професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер, професор Університету Кобе Гакуїн, президент Асоціації україністів Японії Йошіхіко Окабе, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська, почесна консулка Канади в Україні, викладачка Львівського національного університету ім. І. Франка Оксана Винницька-Юсипович, перша Голова Національної комісії зі стандартів державної мови, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Орися Демська та ін.