На цьому наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час брифінгу з нагоди Національного тижня читання, що проходить під гаслом “Бути своїм”. 

Уповноважений зазначив, що важлива складова книжкового ринку - доступність: в усіх куточках України та в різних форматах. Книга має бути ближче як маломобільним групам населення, так і людям з особливими освітніми потребами, адже книг шрифтом Брайля катастрофічно не вистачає. 

“Цього тижня чудовий привід зібрати книжки для ЗСУ, передати книжки тим громадам, бібліотеки яких знищено. Я згадую Херсонську обласну бібліотеку імені Олеся Гончара, яка зазнала руйнувань внаслідок ракетних обстрілів. Бібліотеки, як і книгарні, потребують системної підтримки і на утримання, і на відновлення, і на розвиток”, - зауважив він.

За словами Уповноваженого, читання це - процес самопізнання історії та культури, можливість самопідготовки та вдосконалення, пошук відповідей на  правічні запитання: як нам стати сильнішим у цій боротьбі проти давнього ворога? 

“Микола Хвильовий, у фокусі 130-ліття якого відбувається Національний тиждень читання, свого часу наблизився до цієї відповіді. Тож треба йти шляхом українізації, а не просвітництва, треба мати ефективну державну мовну політику, а не прохання спілкуватися українською!”, -зазначив він. 

Тарас Кремінь звернув увагу на те, що культура читання стосується нашої обороноздатності та економіки, утверджує ідентичність і дає сили. 

“Чому про економіку? Нещодавно Верховна Рада України  ухвалила закон про обмеження ввезення та розповсюдження видавничої продукції з росії, білорусі та тимчасово окупованої території України. Це говорить про те, що ми маємо додаткові можливості посилити свій книжковий ринок, спрямувати кошти, виручені від книжкової індустрії, до державного бюджету України”, - сказав він.

За словами Тараса Кременя, українська книга - це не тільки про можливість удосконалити свою мову, захист української книги у книгарнях. Це - про відкриття нашої літератури в значно більшому ареалі. Нам катастрофічно не вистачає перекладів та підтримки галузі. Зокрема, історія успіху Нобелівської премії в галузі літератури - це історія вкладених інвестицій у розвиток національного перекладацтва. 

“Відкриття української літератури у світі - це про оновлення започаткованої Миколою Хвильовим літературної дискусії про наше тяжіння до “психологічної Європи”. Водночас і в ЄС мають краще знати Підмогильного, Маланюка, Донцова і Сковороду,  щоб наблизитись до розуміння джерел українського духу, культури та ідентичності. 

Тримаймо зброю, читаймо книги, рухаймося вперед!”, - сказав він. 

Довідково. У заході взяли участь Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, т. в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль. Гасло цьогорічного Національного тижня читання-2023 — «Бути своїми»: важливість зв’язку між поколіннями, між читачами й літераторами, між усіма українцями, надто під час війни. А у фокусі — постать Миколи Хвильового, 130 років від дня народження якого відзначаємо 13-го грудня.