Щороку з наближенням періоду зимових відпусток збільшується кількість звернень громадян до Уповноваженого із захисту державної мови щодо порушення їхніх мовних прав у сферах обслуговування, транспорту, культури і туризму, інформації для загального ознайомлення, реклами тощо. Пропонуємо ознайомитися із відповідями  на запитання щодо норм законодавства про державну мову, які найчастіше виникають у громадян під час подорожей.

Чи мають право обслуговувати в Україні іншою, крім державної, мовою?

Відповідно до статті 30 Закону про державну мову мовою обслуговування споживачів за замовчуванням є державна мова. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Крім того, відповідно до частини 8 статті 23 Закону мовою туристичного та екскурсійного  обслуговування є державна мова.

Вимога щодо мови обслуговування стосується також і обслуговування за допомогою мережі Інтернет. Крім того відповідно до частини 6 статті  27 інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Окремо варто наголосити на обов’язку обслуговувати споживачів державною мовою надавачів послуг у всіх видах пасажирського транспорту (стаття 36).

Отже, в Україні обслуговування споживачів, надання інформації про товари та послуги, у т.ч. через мережу Інтернет, має здійснюватися українською мовою ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ. Інша, крім державної, мова може застосовуватися лише у разі персонального прохання споживача та за згоди особи, яка здійснює обслуговування. Українськомовні версії вебсайтів, через які реалізуються товари та послуги повинні завантажуватися ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ для користувачів в Україні.

Кому в Україні можуть надавати туристичні та екскурсійні послуги іншою, крім державної, мовою?

Відповідно до частини 8 статті 23 Закону про державну мову, іншою мовою може здійснюватися туристичне чи екскурсійне обслуговування ЛИШЕ іноземців та осіб без громадянства. Українські громадяни зобов’язані володіти державною мовою (стаття 6), їх туристичне та екскурсійне обслуговування має здійснюватися державною мовою. 

Які вимоги до мови культурних заходів, надання інформації в музеях та на виставках?

Відповідно до частин 1-5 статті 23 Закону мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, музейної справи, та мистецьких виставок є державна.

Відтак, українською має здійснюватися супровід (конферанс) культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, виготовлятися оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи,  вхідні квитки, подаватися інформація про музейні предмети, що демонструються в музеях та на мистецьких виставках, публічні оголошення про виставки.

Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі відповідно до Закону має супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб, а інформаційна продукція про музей чи виставку виконана державною мовою, за потреби може дублюватися також іншими мовами. 

Чи дозволяється в Україні розміщення в готелях, транспорті, в закладах торгівлі, харчування, загалом в публічному просторі реклами, вивісок, вказівників текстових чи аудіовізуальних оголошень іншою, крім державної, мовою?

Статті 28 та 32 Закону зобов'язують подавати рекламу та всю інформацію для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб’єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) державною мовою.

Водночас Закон дозволяє дублювати інформацію для загального ознайомлення іншими мовами, а мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови ЄС.

Окрім цього,  у всіх  видах пасажирського транспорту стаття 36 Закону зобов'язує подавати державною мовою оголошення, повідомлення, написи, інформацію довідкових та диспетчерських служб, назви станцій, зупинок та власні назви транспортних засобів. У разі потреби інформація для загального ознайомлення може дублюватися англійською мовою та офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб, а назви станцій та зупинок можуть передаватися за допомогою літер латинської абетки відповідно до звучання державною мовою.

Інколи гіди за кордоном застосовують російську мову при проведенні екскурсій українським туристам. Чи можна цьому запобігти?

На адресу Уповноваженого надходять скарги, які в умовах війни є цілком обґрунтованими, в яких громадяни України обурюються тим, що в країнах Європи для екскурсійного обслуговування переважно пропонуються російськомовні гіди, натомість українськомовних - немає. Зазвичай екскурсійне обслуговування за кордоном здійснюють суб’єкти, які не є резидентами України, і на на них не поширюється юрисдикція України. 

Водночас у більшості таких випадків організацію туристичних подорожей для українців здійснюють українські туристичні компанії, які залучають іноземних партнерів, зокрема для надання екскурсійних послуг. З огляду на це при замовленні туристичних послуг українські споживачі відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” мають право на повну і достовірну інформацію про послугу. Мова послуги є важливою властивістю послуги, а відтак українські туристичні компанії мають попередити споживача про те, що екскурсійне обслуговування буде надаватися недержавною мовою. Крім того, українські туристичні компанії повинні враховувати, що відповідно до ст 6 Закону та рішення Конституційного Суду України українські громадяни не зобов’язані володіти іншими, крім державної, мовами. Тому можливість обслуговування українською мовою, у т.ч. екскурсійного, доступ до українськомовних каналів в готелях, надання українським туристам іншої корисної інформації українською мовою може бути додатковим фактором при виборі та роботі з іноземними партнерами.

Насамкінець зауважу, що протягом 2023 року на адресу Уповноваженого надходили повідомлення від громадян щодо можливих порушень у сфері туризму з Одеської, Харківської, Рівненської, Хмельницької, Сумської, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської областей та міста Києва. Тож надавачам послуг та місцевій владі варто звернути особливу увагу на забезпечення права громадян на отримання інформації та послуг державною мовою в цих регіонах.

Докладніше про вимоги законодавства щодо застосування державної мови, зокрема у сферах культури і туризму, обслуговування споживачів, транспорту тощо можна дізнатися за посиланням.