Виклики, які стоять перед Україною, пов’язані з потребою працювати над тим, щоб захистити кирилицю і нагадувати кожного разу, що це наша тисячолітня історія. Про це в ефірі програми “ВЕРЕСЕНЬ” на телеканалі “Апостроф” сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"У нас дуже багато викликів і вони пов’язані не стільки з латинізацією, скільки з потребою працювати над тим, щоб захистити кирилицю і нагадувати кожного разу, що це наша тисячолітня історія. Що кирилиця - це світова література, мистецтво; це – той колосальний внесок, який привнесла наша цивілізація до світової культури. Це не потребує доказів”, – зазначив він.

За словами Уповноваженого, латиниця, безперечно, присутня в нашому мовному просторі. “Пригадайте ту жваву дискусію, коли не вірно фонетично транскрибували столицю України на російський манер та чимало іншого”, – зауважив він.

Щодо, скажімо Казахстану та Азербайджану, які в 90-х роках златинізували свою мову, Тарас Кремінь зауважив, що кожен народ має складний шлях повернення до своїх традицій і культури. “Так само й Україна пройшла свій складний шлях і тривалий час не мала адекватного мовного закону, тому мовні дискусії, в тому числі й щодо латиниці, триватимуть ще довго”.

Як відомо, латинізація української мови – система заходів з установлення процедури та впровадження норм передачі тексту й окремих слів української мови латиницею згідно правил транслітерації.

Ідея перевести українську мову на латинський алфавіт не нова. У XIX столітті ця ідея навіть переросла в так звану "азбучну війну" після оприлюднення 1834 року праці українського вченого Йосипа Лозинського "Про впровадження польської абетки до руської писемності". Нещодавно дискусія про перехід української мови на латинський алфавіт знову спалахнула в Україні.