“Завдяки мовній стійкості кожного громадянина Україна стала сильнішою і переможе!”. Про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на Міжнародній науковій конференції “Мовна політика й міжмовні відносини в умовах війни”.

“Це справді історичний час як деколонізації усіх сфер суспільного життя, так і деколонізації нашої свідомості. В умовах війни українська мова стала справжнім кордоном і маркером ідентичності “свій-чужий”. 24 лютого 2022 року переважна більшість громадян вільного світу зрозуміла, наскільки важливо підтримувати Україну, а українці збагнули, що означає залишатися єдиними. Українська виступила як один із екзистенційних факторів, який об’єднав, зберіг і забезпечив кращі можливості для утвердження національної ідентичності. Мова стала символом боротьби, Атлантом, на плечах якого тримається український світ. 

Українська стає популярною і в багатьох країнах світу, адже спілкуватися нею - проявляти солідарність з нашим народом, відкриваючи, мов Атлантиду, один із найголовніших материків демократичного світу”, - сказав Тарас Кремінь. 

За словами Уповноваженого, державна мова - це ключ до ціннісної українізації: “Ми говоримо про українізацію світогляду, гідність і повагу, наше позиціювання серед країн вільного світу, які сприяють Україні, забезпечують розвиток і динамічні зміни”. 

Під час свого виступу Тарас Кремінь наголосив, що українська мова - питання нашого європейського вибору. 

“Заява очільниці Європейської комісії пані Урсули фон дер Ляєн про початок перемовин про вступ України до Європейського співтовариства - це і про нові можливості для української, її утвердження як мови вільних, цивілізованих, освічених громадян. Вона неодмінно стане 25-ою офіційною серед мов країн - членів ЄС.

На цьому шляху зроблено надзвичайно багато і нашою інституцією. В жовтні цього року я виступив на ХХ-й Генеральній асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL), де, власне, йшлося про нашу єдність, повагу та можливості. Ми працюємо для того, щоб української було набагато більше в усіх сферах і в Україні, і за кордоном. Робимо все і в царині українознавчих досліджень, спонукаємо до відкриття нові кафедри та курси, пожвавлюємо інтерес до опанування української  як іноземної. Україністика виходить на лідерські позиції у провідних університетах світу”, - зазначив Тарас Кремінь.

Нагадаємо, ініціаторами проведення Міжнародної наукової конференції “Мовна політика й міжмовні відносини в умовах війни” виступили Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України та Уповноважений із захисту державної мови. Серед співорганізаторів - Національна академія наук України, Національна асоціація україністів, Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України. 

До конференції долучились і представники відомих міжнародних університетів. Серед них: Віденський університет (Австрія), Ґіссенський університет ім. Юстуса Лібіха (Німеччина), Вашингтонський університет (США), Фрайбурзький університет (Німеччина), Інститут славістики Університету ім. Карла фон Осецького, м. Ольденбурґ (Німеччина), Макмастерський університет, м. Гамільтон (Канада), Ягеллонський університет, м. Краків (Польща), Університет прикладних наук «Вища школа Дармштадта», м. Дармштадт, (Німеччина), Мюнстерський університет, м. Мюнстер, (Німеччина) та ін.