Численні атаки на мовний закон, в тому числі ініціативи щодо внесення змін до чинного законодавства, – це спроби нанести удар по конституційному ладу України. Про це в програмі «Рандеву з Яніною Соколовою на «5 каналі» сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Державна мова є основою конституційного ладу. Тому, коли на українську мову відбуваються подібні атаки – це спроби нанести удари по конституційному ладу України. Поява таких законопроєктів, які ми бачимо останнім часом, жодним чином не сприяють порозумінню в Україні. Це приниження української мови, приниження громадян України. Це розмова про те, що Україна, на думку таких реєстрантів з Верховної Ради, не відбулась як європейська держава», - зазначає Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, ініціатори подібних законопроєктів, очевидно вважають, що української не повинно бути в стінах Верховної Ради, в українських школах, а за порушення мовного закону не треба карати.

«Впевнений, що такі законодавчі віруси не мають абсолютно ніяких перспектив. Але, якщо справді буде такий «подарунок» до 30-ліття Української Незалежності, у середині суспільства відбудеться черговий розкол. Ці парламентарі йдуть цим шляхом. Звичайно, вони можуть спробувати викликати черговий Мовний Майдан, спровокувати протистояння всередині суспільства. Але це жодним чином не є ознакою парламентаризму, це не є те, що називається, посиленням ролі державної мови. Спроба внесення змін до мовного закону – це ретрансляція тих наративів, які ми чуємо від наших опонентів “з-за порєбріка”», - наголосив Тарас Кремінь.