Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати випадки порушення мовного закону депутатами різних рівнів. Про це в ефірі “Радіо Культура” розповів Уповноважений Тарас Кремінь.

“На жаль, ми продовжуємо фіксувати випадки порушення мовного закону депутатами різних рівнів. Кожен громадянин України, а особливо представник влади, зобов'язаний вільно володіти та використовувати державну мову при виконанні службових обов'язків, - сказав він. - Нещодавно ми розглядали справи семи депутатів однієї селищної ради, які під час засідання спокійно продовжували спілкуватися російською мовою, вважаючи це прийнятним. У своїх поясненнях дехто з них виправдовувався емоціями, інші називали свою мову суржиком, а дехто взагалі пропонував відкласти питання дотримання мовного закону до закінчення війни. Це неприпустимо”.

Також, за його словами, є випадки, коли депутати, незалежно від їхньої політичної приналежності, вважають, що можуть нехтувати державною мовою під приводом вирішення нагальних соціально-економічних питань чи питань безпеки.

Окремо Тарас Кремінь наголосив на проблемі з трансляціями пленарних засідань та сесій місцевих рад. “Через відсутність таких трансляцій ми не можемо повною мірою оцінити масштаб проблеми. Більшість порушень, які ми фіксуємо зараз, - це випадки, коли хтось зафільмував порушення на мобільний телефон і надіслав нам у вигляді скарги. Особливо непокоїть ситуація у великих містах. Наприклад, у Києві та Харкові досі не прийняті міські програми з розвитку та захисту української мови, хоча вони мали б бути впроваджені в першу чергу”, - зазначив Уповноважений.

Водночас Тарас Кремінь відзначив значний прогрес у впровадженні місцевих мовних програм. “За останні роки, особливо після початку повномасштабного вторгнення, ми розробили та затвердили близько 150 таких програм у різних регіонах України. Ці програми охоплюють майже всі області, міста обласного значення та стратегічно важливі громади”, - сказав він.

Уповноважений також додав, що за останні декілька років організовано близько 600 локацій для вивчення української мови. “Багато громад виділили кошти на придбання книжок та поповнення бібліотечних фондів. Спільно з партнерами ми зібрали близько 20 тисяч примірників сучасної літератури для бібліотек деокупованих територій”, - сказав Тарас Кремінь.