Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засіданні 15 грудня одноголосно рекомендував відхилити законопроєкт про внесення змін до статті 25 Закону України “Про державну службу” щодо оптимізації обсягу інформації, необхідної для участі у конкурсі на посаду державної служби ( №5773), яким пропонувалося вилучити державний сертифікат про рівень володіння державною мовою із обов’язкового переліку документів, що подаються особами для участі у конкурсі на зайняття посад державної служби.

Напередодні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь надіслав на адресу голови Комітету листа з позицією не підтримувати цей законопроєкт. 

“Вимогами частини четвертої статті 10 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачено подання особою, що претендує на призначення на посаду державної служби, державного сертифікату до призначення на посаду. Отже пропоновані зміни до статті 25 Закону “Про державну службу” створюватимуть ситуацію правової невизначеності щодо часу подання особою — претендентом державного сертифікату”, — зазначається у листі. 

Виступаючи на комітеті, Уповноважений наголосив, що така ініціатива суперечить і 48 статті Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” адже, по суті, виводить державних службовців з-під мовного закону.

“Порядок і процедура видачі державного сертифікату про рівень володіння державною мовою регламентована мовним Законом. Згідно з статтею 48 видача державного сертифікату здійснюється за результатами складання особою іспиту на рівень володіння державною мовою, порядок проведення якого затверджується Кабміном. Крім того, цим порядком визначено як складові частини іспиту (усна і письмова), так і інші питання, пов'язані з його проведенням. Якщо ми говоримо про тих, хто протягом 2016-2018 років отримав такі посвідчення, то такі документи, як правило, не обліковувалися і перебували безпосередньо у сфері відання тих закладів вищої освіти, які проводили ці іспити”, — зазначив Тарас Кремінь. 

За словами Уповноваженого, відсутність єдиного реєстру або бази виданих раніше посвідчень може створювати потенційні можливості для зловживання з боку окремих осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, під час подання до конкурсної комісії реквізитів відповідного посвідчення для участі у конкурсі на зайняття посади державної служби. 

Також сьогодні, 15 грудня, Комітет з питань з питань освіти, науки та інновацій врахував рекомендації Уповноваженого та рекомендував парламенту відхилити проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин” (реєстраційний № 6015 від 09.09.2021). Метою прийняття законопроєкту, за словами його авторів, є “забезпечення захисту мовних прав національних меншин шляхом незастосування окремих положень статті 7, яка стосується навчання в закладах освіти в межах тих територій, на яких поширена регіональна мова або мова меншини та за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин”.

У своєму листі на адресу Комітету Уповноважений, серед іншого, наголосив, що мова освітнього процесу в Україні визначається не лише статтею 7 Закону України “Про освіту”, але також Законами України “Про вищу освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та іншими законодавчими актами у сфері освіти, а також статтею 21 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Тому в разі прийняття законопроєкту № 6015 у запропонованій редакції та внесення відповідних змін до статті 7 Закону України “Про освіту” зазначена редакція статті 7 Закону України “Про освіту” не відповідатиме та суперечитиме нормам статті 21 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, а також відповідним нормам вищезазначених спеціальних законодавчих актів у сфері освіти.