Вже у п'ятницю, 4 лютого, стартують XXIV зимові Олімпійські ігри у Пекіні (Китай). Україну на змаганнях представлять 45 спортсменів у 12 видах спорту проти трьох тисяч суперників, а це – рекордна за чисельністю олімпійська збірна за роки незалежності. Більше того, вперше в історії зимових ігор держава буде представлена у змаганнях змішаних команд з фристайлу (акробатика) та в жіночому бобслеї (монобоб).

Нагадаю, що Україна бере участь в Олімпіаді як країна, в якій триває війна, тому утвердження української мови в спортивній дипломатії найвищого рівня – це зміцнення наших позицій у світі.

Ще напередодні літніх Олімпійських ігор у Токіо я зустрівся з Міністром молоді та спорту України, оліймпійським чемпіоном Вадимом Гутцайтом, а також публічно закликав українських спортсменів спілкуватися державною мовою на офіційних заходах. Справді, дослухалися до моїх вимог, тож ситуація зрушилася на краще.

Як Уповноважений із захисту державної мови безперечно вітаю успішну реалізацію Концепції підготовки спортсменів України до зимової Олімпіади в частині формування національно-патріотичного світогляду спортсменів, а також появу системних настанов Мінмолодьспорту українським спортсменам та працівникам штатної команди національних збірних команд України щодо  мови спілкування на змаганнях. Наголошую, що під час брифінгів, публічних виступів, пресконференцій не лише наші чемпіони мають розмовляти державною мовою. Ці ж вимоги стосуються тренерського штабу та представників Національного олімпійського комітету.

А щодо рекомендацій уникати обіймів і фотографувань з представниками країни-агресора, то хотів би нагадати про випадок на Паралімпійських іграх в Токіо 2021 року. Український бігун, дворазовий чемпіон Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро, чотириразовий чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи з легкої атлетики Ігор Цвєтов відмовився фотографуватися з російськими спортсменами. На своїй сторінці він, пояснюючи позицію, опублікував допис такого змісту: “Хтось вбачає в цьому неповагу до конкурентів. А хтось вбачає повагу до України. Кожному своє. З Україною в серці”. 

Бажаючи нашим олімпійцям “золота” і нових рекордів, просив би пам'ятати: спорт має національну ідентичність. Він ніколи не був і не стане поза політикою, сучасним життям держави та нашим майбутнім. Отже, важливість спортивної дипломатії, позиціонування спортсменів під час змагань, повага до свого народу та держави є не менш важливим, ніж здобуті у важкій боротьбі перемоги. 

Переконаний, що впродовж олімпіади вся планета, а з нею – багатомільйонна команда вболівальників з усього світу не раз побачить, як виконується наш славень, майорить державний прапор, лунає українська мова.