16 січня 2022 року набула чинності 25 стаття Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації.

З цього дня друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження в Україні видаються державною мовою. Відповідно до закону, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

“Про цю норму Закону ми попередили всі друковані медіа загальнодержавного і регіонального рівня. В рамках проведення інформаційно-роз'яснювальної кампанії ми ще минулого року звернулися з відповідними листами до засновників усіх медіа, що за даними Книжкової палати виходили лише російською мовою, та окремо до керівників найбільших видань, суб’єктів, що здійснюють розповсюдження друкованих ЗМІ, у т.ч. до керівництва АТ “Укрпошта”, - нагадав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

Відповідно до даних Книжкової палати України у 2021 році загальноукраїнських і регіональних видань, які у 2021 році виходили недержавною мовою і не мали українськомовної версії, було 217 газет та 107 найменувань журналів.

20 січня після початку дії статті 25 Закону Секретаріат Уповноваженого розпочав моніторинг дотримання законодавства у цій сфері. Під час першого етапу, який здійснювався 18 січня у м. Київ, були оглянуті точки розповсюдження у мережах супермаркетів, а також біля станцій метро. Видань, які вийшли після 16 січня і не мають української версії, у місцях продажу не зафіксовано. 

Під час моніторингу також було встановлено, що в цілому і розповсюджувачі дотримуються норми про обов'язкову наявність не менше 50% примірників видань українською мовою. У деяких точках продажу не виявилося примірників окремих видань українською мовою, але це, на нашу думку, скоріше пов’язано з недостатнім тиражем примірників українською мовою в умовах перехідного періоду. 

Упродовж 2022 року на адресу Секретаріату Уповноваженого надійшло 43 звернення громадян щодо можливих порушень мовного Закону друкованими ЗМІ, що становить 1,5% від загальної кількості звернень за рік. Це ще одне свідчення того, що проведена превентивна робота забезпечила виконання цієї норми Закону основними видавцями загальнодержавних та регіональних ЗМІ.

Переважна більшість скарг громадян стосується відсутності українськомовної версії друкованого ЗМІ у місцях розповсюдження. На нашу думку, це пов'язано з тим, що українськомовна версія користується більшим попитом серед громадян у зв’язку з чим ми рекомендуємо видавцям розглянути можливість збільшення накладів державною мовою, адже попит на українськомовну продукцію постійно зростає. 

Під час другого етапу, який здійснювався 29 грудня 2022 року у м.Києві, порушення вимог частини четвертої статті 25 Закону були виявлені у діяльності низки розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації: розповсюдження друкованого засобу масової інформації без примірника, що виконаний державною мовою.

За результатами моніторингу складені акти.

“16 січня – важливий етап імплементації норм мовного Закону, який безумовно забезпечив збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Української стає дедалі більше!”, – наголосив Тарас Кремінь.

Нагадаємо, відповідно до 25 статті мовного Закону:

• Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання державною мовою.
• Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов’язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації) державною мовою у порядку, визначеному законом.
• У кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.
• У місці розповсюдження друкованого засобу масової інформації, виданого іншою, ніж державна, мовою, розповсюджується такий засіб масової інформації державною мовою.
• Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.
• Обов’язковий примірник документів, передбачений частиною третьою цієї статті, у такому разі виготовляється, публікується і доставляється відповідною мовою.