Сьогодні освіта, як фундамент творення особистості, відіграє важливу роль у зміцненні статусу української мови як державної. Про це сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, вітаючи освітян зі стартом традиційних серпневих конференцій.

«Для освітніх реформ знаковими стали закони, які були прийняті протягом 2017-2020 років. Серед них Закон «Про освіту», Закон «Про фахову передвищу освіту», Закон «Про повну загальну середню освіту», а також Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», в якому 21 статтею визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Як один з співавторів всіх цих документів, хочу відмітити, що саме вони посилили роль української мови як державної в одній із найголовніших сфер суспільного життя — в сфері освіти», — зазначив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, для ліквідації останніх «пароксизмів» російськомовного навчання пройшло не так багато часу. «І сьогодні у деяких закладах освіти з українською мовою навчання, особливо на Сході та Півдні України, освітній процес, зокрема в позаурочний час, все ще може здійснюватися недержавною мовою. Про це свідчать ті скарги та звернення, які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого. За останні півроку до Секретаріату надійшло 2126 повідомлень про порушення мовного закону, з них 80 звернень, а це 3,8%, стосувалися сфери освіти й науки. Зокрема, надійшли звернення щодо застосування недержавної мови в освітньому процесі в Одесі, Черкасах, Києві, Харкові, Херсоні. Ми продовжуємо фіксувати доволі резонансні факти порушення мовного законодавства викладачами й професорами різних національних університетів, які у своїх публічних виступах ігнорують державну мову», — наголосив Тарас Кремінь.

Окрім того, Уповноважений зазначив, що сьогодні все ще мають місце факти, коли під час навчально-виховного процесу вчителі, педагогічні працівники спілкуються з учнями державною мовою, а на перервах, позашкіллі, під час засідань педагогічних рад, проведення батьківських зборів послуговуються недержавною мовою. «Сподіваюсь, що ця тенденція буде зменшуватися, і вчителі відчують свою відповідальність за утвердження української мови як державної», — сказав Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив на тому, що для ширшої популяризації та кращого знання історії становлення рідної мови в навчальних закладах мають бути створені музеї української мови. «Ми разом з Академією педагогічних наук України розробили Концепцію майбутнього такого музею. Було б добре, аби такі виставкові експозиції змогли запрацювати як в закладах вищої освіти, так і на шкільному рівні. Тоді кожна дитина ще зі шкільної парти мала б змогу дізнатися, як зароджувалась українська мова та який шлях заборон та утисків їй довелося подолати, аби нарешті утвердитися у статусі державної», — зазначив Тарас Кремінь.

Окремо Уповноважений наголосив на проблемі обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України. «Відсутність навчання українською мовою в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також в Криму – це вагома перешкода для вступу до українських вишів. Саме тому сьогодні дуже важливо розвивати систему дистанційної освіти для учнів, що мешкають на окупованих територіях. Зокрема, для таких дітей мають бути доступними електронні підручники та дистанційні мовні курси, адже належна підготовка школярів з окупованих територій — це запорука того, що ми зможемо їх залучити до навчання в українських університетах», — сказав Тарас Кремінь.

Говорячи про освітні потреби закордонних українців, Тарас Кремінь зазначив, що на сьогоднішній день однією з найбільш проблемних тем залишається питання забезпечення українських громад якісними підручниками. «Сьогодні закордонні українці Америки, Європи, Австралії у своїй переважній більшості навчаються за застарілими підручниками або такими, які не проходять належної експертизи. Якщо ми говоримо про реінтеграцію закордонних українців, яких ми чекаємо і в наших закладах вищої освіти, то потрібно думати й про те, на яких підручниках вони вчаться та опановують українську мову за кордоном», — зазначив Тарас Кремінь.

В той же час Уповноважений відмітив, що сьогодні рідною мовою починає дедалі більше спілкуватися шкільне юнацтво та студентство. «Так сьогодні для чималої частини юних українців спілкування українською стало модним та природнім», — сказав Тарас Кремінь. 

«Переконаний, освіта — це основа майбутнього української нації. Саме тому якісна українська освіта є одним із головних пріоритетів держави. Дбаймо про те, щоб не порушувалися права дітей на навчання державною мовою і щоб з кожним роком грамотною українською спілкувалося якомога більше молоді. В переддень державних свят — Дня прапора і Дня Незалежності України — зичу Вам міцного здоров’я, професійного зростання, успішної молоді та міцної держави. Нехай новий 2021-2022 навчальний рік буде результативним та успішним!», — наголосив Уповноважений.