Мовний фронт - це не поле для баталій, а нові можливості утвердження наших цінностей, ідентичності, звитяжного духу. Тому в умовах повномасштабної війни проти країни-терориста жодних дискусій стосовно мовного Закону бути не повинно. Про це в ефірі “Громадського радіо” сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

“В умовах війни має бути суворе дотримання громадянами Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який діє на виконання 10 статті Конституції України, рішення Конституційного Суду України, а також волі української нації, яка вимагає дотримання і захисту своїх прав”, - зазначив Тарас Кремінь. 

“Незалежно від того, на якій посаді перебуває громадянин України - державного службовця, учителя чи лікаря - кожен зобов’язаний дотримуватися мовного Закону. Переконаний, повномасштабна війна рф проти України розставила всі акценти”, - зауважив Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив, що української стає більше. Але для того, щоб динаміка була втішною, кожен має навчитися чи вміти захищати свої мовні права. Якщо не вдається врегулювати ситуацію на місці, вам відверто хамлять чи ображають, не лінуйтеся надсилати вірно оформлені скарги на адресу Секретаріату Уповноваженого.

“Захищати мовний фронт в період війни - це об’єднувати суспільство довкола головних цінностей. В 1990-х роках, як і роками пізніше, “мовне питання” робили предметом політичних спекуляцій. Таким явищам, як антиконституційний закон “Про засади державної мовної політики”, який підривав підвалини державності, не місце в історії. 

Тож нині мовний фронт по всій території України. І в Одесі, і у Львові, і в Харкові, і в моєму рідному Миколаєві однакові підходи: володіти українською - захищати національні інтереси. Тож медіапростір, назви вулиць і міст, спілкування між чиновниками, оперативні повідомлення з фронту, інформація про реабілітацію наших військових та міжнародну військову й дипломатичну підтримку повинні лунати виключно державною”, - зазначив Тарас Кремінь. 

В той же час Уповноважений нагадав, що мовний Закон не поширюється на сферу приватного спілкування, хоча в домашніх умовах немало громадян обрало саме українську.