В сфері інтернету фіксується позитивна динаміка утвердження української мови як державної. Про це під час презентації дослідження “Українська мова в українських ЗМІ та у соціальних мережах” зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

В межах презентації було представлено два дослідження, проведені Центром контент-аналізу. Перше – “Веб-сторінки українських ЗМІ у розрізу мовних версій”. Друге – “Українська мова в соціальних мережах” (оцінка вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж в жовтні 2023 року та порівняння з даними 2020 та 2022 років).

Нагадаємо, що відповідно до частини 6 статті 27 мовного Закону  інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) медіа, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Ця норма почала діяти з 16 липня 2022 року. 

Під час дослідження сайтів українських медіа було проаналізовано 1924 загальнонаціональних та регіональних портали (566 – національні, 1358 – регіональні). Результати дослідження показали, що повноцінна українськомовна версія сайту завантажується за замовчуванням в 81% загальнонаціональних медіа та 85% регіональних ЗМІ. В решті випадків відкривається або російська версія, або змішана вебсторінка з сумішшю української та російською мов. 

“В порівнянні з минулим роком ситуація кардинально змінюється, позитивна динаміка відчувається як на національному, так і на регіональному рівнях. Проте, відсутність фактично українськомовної версії інтернет-ресурсу, а ми це бачимо і на півдні і на сході, якраз говорить про те, що на місцевому рівні недостатня увага приділяється дотриманню мовного законодавства. В тих регіонах, де ми бачимо системні порушення, у нас і досі немає затверджених регіональних мовних програм, зокрема, я говорю про Харків та Одесу”, – зазначив Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив, що з інтернет-ресурсами, в яких зафіксовані ознаки мовного порушення, будуть працювати щодо їх усунення.

За словами Сергія Стуканова, керівника аналітичного відділу Центру контент-аналізу, станом на жовтень 2023 року близько 5% сайтів національних та регіональних ЗМІ не мають україномовної версії, що є прямим порушенням мовного Закону. Загалом йдеться про 35 загальнонаціональних та 60 регіональних медіа.

Результати дослідження соціальних мереж показати, що українська мова помітно домінує майже в усіх найпопулярніших соціальних мережах. Західні соціальні мережі – Facebook, Twitter (Х) та Instagram – підтвердили тенденцію на посилення ролі української мови. Так, в Instagram державною мовою тепер пишеться понад 90% дописів; Facebook та Twitter (X) за цим показником сягнули 75-80%. Для наочності варто нагадати, що торік частка української мови в цих соціальних мережах становила 65-70%, а три роки тому – в жовтні 2020 року – коливалася в межах 15-25%. 

“Це ґрунтовне дослідження, яке дає чітке розуміння не тільки загальнонаціональної проблематики, але й регіональної мовної політики. Посилення присутності української мови в українському сегменті соціальних мереж – це про реальний зріс громадянського суспільства, яке набагато динамічніше, активніше приділяє увагу дописам українською мовою. Приємно відзначити, що Instagram чи ТіkTok демонструють стрімкий злет дописів державною мовою. Я буду сподіватися і вірити, що та динаміка, яку ми побачили в соціальних мережах на теренах Харківщини, Дніпропетровщини та Миколаївщини, де вперше українська стала переважати, буде й надалі зростати. Також хотів би акцентувати увагу на Одещині, яка за останній рік продемонструвала найбільший поступ: частка дописів українською мовою у соціальних мережах зросла з 27% в червні 2022 року до 49% у жовтні 2023 року!”, – зазначив Тарас Кремінь.