Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного Закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України. На цьому наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю для “УП. Життя”. 

“Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання”, - зазначив Тарас Кремінь.

Уповноважений нагадав, що Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” працює вже шостий рік поспіль (набув чинності з 16 липня 2019 року): “Закон укладений так, щоб окремі статті набували чинності з певним відтермінуванням. Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Так само зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу”, - наголосив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, саме завдяки громадянам України мовний Закон став одним із найголовніших законодавчих актів років української незалежності, тому що громадяни по-справжньому відчули, що є закон, який захищає їхні конституційні права.