Сьогодні, 21 червня, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зустрівся з Олександрою Матвійчук, головою правозахисної організації “Центр громадянських свобод”, Нобелівською лауреаткою премії миру 2022 року.

Під час зустрічі Тарас Кремінь наголосив на тому, що геноцид російських злочинців проти українського народу, численні факти лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях, екоцид внаслідок підриву дамби Каховського водоховища, як і сотні тисяч інших злочинів, - найстрашніші виклики людству з часів Другої світової війни. 

“В умовах повномасштабного вторгнення питання захисту української мови набуло особливого змісту. Наміри знищення української нації - це довгострокова політика путіна, яка передбачає не лише фізичне знищення українців, а й ліквідацію української ідентичності, невід'ємною складовою якої є мова. Саме тому ми вкотре говоримо про те, наскільки важливо утверджувати українську ідентичність, в тому числі й в категоріях мови й культури. Світ повинен знати про цінності нації”, - зазначив Уповноважений.

За словами Олександри Матвійчук, вона виросла в зросійщеному середовищі. “В школі, коли я почала вивчати історію України, літературу, я зрозуміла, що маю говорити українською. Я собі тоді сказала, що якщо хочу, щоб моя мова вижила, то маю нею говорити. Я згадую слова Оксани Пахльовської: 

Страшний мисливець вийде знов на лови. 

В єдину сітку всіх рабів згребе, 

Раби – це нація, котра не має мови. 

Тому й не може захистить себе.

Для мене за цими словами дуже багато стоїть. Мова - це гуманітарний код, аура нації, яка захищає нас від винищення. Українська мова у війні, яку розпочала росія проти України, опинилась одним з об’єктів винищення. Ми з 2014 року бачили, що люди, які прийшли на нашу землю і встановили контроль над частиною території, Кримом, частинами Луганщини й Донеччини, розпочали терор над активною меншістю. Ми були першою громадською організацією, яка відправила мобільні групи для документування воєнних злочинів. Ми бачили, як переслідували священиків, митців, журналістів, мерів, волонтерів, правозахисників, різних активних людей в місцевих громадах, для того, щоб знищити і зламати опірність цих громад. І в зоні ризиків, тоді ще з 2014 року, були люди, які принципово говорили українською мовою. І зараз, коли розпочалось повномасштабне вторгнення, не дивно, що вчителі з окупованого Бердянська розказують, що перше, що зажадали російські військові, які прийшли до них в школу, це дати їм всі підручники з історії України і української мови для того, щоб вони їх знищили”, - сказала Олександра Матвійчук. 

За її словами, з 24 лютого 2022 року їх громадська організація об’єднала зусилля з десятками регіональних організацій в одну ініціативу - “Трибунал для путіна”. “Ми створили Всеукраїнську мережу документаторів, покрили всю країну включно із окупованими територіями. У нас амбітна ціль. Ми хочемо задокументувати найменший злочинний епізод у найменшому селі кожної області України. Зараз у нас в базі 41 тисяча таких епізодів. І це не просто порушення Женевських конвенцій. Ми документуємо людський біль, коли російські війська цілеспрямовано знищують будинки, школи, лікарні, розстрілюють евакуаційні коридори, створюють фільтраційні табори, проводять примусові депортації, вчиняють вбивства, зґвалтування, викрадення й інші незаконні дії проти цивільного населення”, - зазначила Олександра Матвійчук. 

Уповноважений наголосив, що “витіснення української мови - це вибивання з-під ніг громадян України того фундаменту, на якому ми тримаємось. Він дав нам можливість зберегти історичну пам’ять і відновити свою незалежність”.

Під час зустрічі сторони говорили про міжнародний трибунал і міжнародний кримінальний суд щодо путіна та його оточення, в тому числі, по фактам лінгвоциду, тих геноциїдальних практик, які зафіксовані.

Тарас Кремінь передав Олександрі Матвійчук третій Річний звіт Уповноваженого із захисту державної мови “Про стан дотримання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у 2022 році”, в якому окремий розділ присвячено питанню лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях України.

У зустрічі також взяв участь професор Сергій Холод, ректор Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро) та колектив Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.