10-го грудня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь був гостем  програми "Гостре питання" на OBOZREVATEL TV.

Говорили про таке: 

• Я народився у сім'ї великого українського поета Дмитра Кременя. Тому із самого дитинства я чув батькові тексти, друкарську машинку, був першим свідком виходу його нових книг і звичайно тріумфував, коли він став лауреатом найвищої літературної премії - премії імені Тараса Шевченка 1999 року. Сталося так, що поезія стала предметом і мого життя. Сьогодні, коли є час і можливість, продовжую займатися літературою. Це не просто хобі , це спосіб мого життя.
• Російська мова, як одна із мов, яка поширена в багатьох країнах світу, це мова, якою сьогодні, на превеликий жаль лунає пропаганда агресора, якою заповнюється наш інформаційний простір.
• Вивченням державної мови потрібно починати займатися не в момент, коли дитина приходить у садочок або до школи, а тоді, коли батьки починають думати про те, в якій країні вони б хотіли, щоб жила і стала успішною їхня дитина. Українська мова - це те, що може кожному маленькому громадянину допомогти відчути свою землю, яка і полита кров'ю, яка ховає у собі багато секретів минулих епох, яка дозволить їй розвиватися і мріяти надалі. 
• Питання мови і питання політики повинні бути тільки в одному поєднанні - державна мовна політика, яка повинна бути наскрізною, дієвою і ефективною.
• На найближчих пленарних засіданнях деяких місцевих рад в різних регіонах України окремі політичні сили хочуть підіграти невиконанню мовного закону та внести зміни до регламентів відповідних рад з тим, щоб поруч із застосуванням державної мови на пленарних засіданнях використовувалися інші мови в силу того, що не всі місцеві депутати володіють державною мовою. Наголошую, що єдиною мовою у діяльності органів місцевого самоврядування є державна мова. Іншої мови бути не може! Вибір людей потрібно відпрацьовувати не на мовному питанні, а на рівні прийняття тих рішень, які сприятимуть соціально-економічному розвиткові.
• Норма про перехід сфери обслуговування на державну мову набуває чинності 16 січня 2021 року. Більше того, якщо говорити про туристичні регіони, то представники сфери обслуговування мають бути готовими надавати інформацію та послуги не лише державною, а й іншими мовами, зокрема англійською та мовами ЄС. Бо який же це бізнес, якщо він закривається на мовній основі?
• Сьогодні немає жодних проблем між Угорщиною та Україною. Є конфлікт між кількома громадами на рівні політиків, які хочуть із того отримати політичні дивіденди. Коли, скажімо, мешканець Закарпаття - етнічний угорець чи румун - володітиме державною мовою на такому рівні, як і мовою свого етносу - це буде величезний плюс. 
• Не думаю, що в Україні є депутати, які не знають української. Є ті, які хочуть на цьому свідомо погратися. Але це питання їхньої свідомості, сутності, відповідальності їх політичних сил. Переконаний, що в історії таких ставатиме все менше. В історії повинні залишатися ті, хто зміцнює Україну і дбає про її національні інтереси.

Дивіться повну версію інтерв'ю: