Факти лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях, зафіксовані Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови, долучені до вже розпочатих кримінальних проваджень. Про це зазначив Уповноважений Тарас Кремінь під час дискусії “Війна за мову та ідентичність: як росія здійснює лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях України”, організованої доктором наук Павлом Левчуком в межах циклу “Українські вівторки” в Інституті славістики Польської академії наук.

“Ми систематизуємо матеріали щодо фактів лінгвоциду з ТОТ з відкритих джерел: з інтерв’ю представників обласних та районних військових адміністрацій, їх речників; аналізуємо інформацію від правоохоронних органів та правозахисних організацій, окремих громадян України, які, вирвавшись з окупації, розповідають про такі факти. Також досліджуємо ті матеріали, які вдалося віднайти після деокупації окремих районів України, зокрема, Харківщини та Херсонщини. При аналізі фактів лінгвоциду послуговуємось практиками, які були запропонувані Рафаелем Лемкіним - одним із теоретиків геноциду. 

Зважаючи на те, що в історії новітньої України по фактам лінгвоциду ніколи не було жодних кримінальних проваджень, кваліфікація здійснюється за 161 статтею Кримінального Кодексу України як дискримінація за мовною ознакою. Зібрані нами факти вже долучені до низки кримінальних проваджень”, - наголосив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, лінгвоцид як один з ключових компонентів геноциду на ТОТ відбувається двома етапами: “Спочатку - заборона української мови в усіх сферах суспільного життя, а потім заміщення її російською мовою”.

Секретаріат Уповноваженого виділяє п’ять основних сфер, в яких відбувається лінгвоцид:

• Сфера офіційного спілкування - документообіг так званих органів окупаційної влади здійснюється виключно російською мовою. 
• Культурний простір (вилучення і знищення книжок за конкретним переліком; традиційно це книжки, надруковані після 1991 року, які стосуються новітньої історії України, а також література, пов’язана з темами Голодомору, червоного терору, правдивої історії другої світової війни тощо). 
• Медійна сфера (це так звані “мобільні телевізори”, зомбоящики, які роз'їжджаючи окупованими містами та селами, транслюють основні кремлівські пропагандиські наративи). 
• Публічний простір (заміна українськомовних знаків, вивісок; повернення декомунізованих назв вулиць, пам'ятників). 
• Сфера освіти (повне витіснення української мови як мови освітнього процесу; заміна керівного складу шкіл, університетів; знищення бібліотечних фондів; перепідготовка вчителів). 

Секретаріат Уповноваженого, збираючи та систематизуючи факти лінгвоциду на ТОТ, активно співпрацює з правоохоронними органами, міжнародними та вітчизняними правозахисними організаціями, а також Незалежною міжнародною комісією ООН з розслідування порушень в Україні. 

“Ми прагнемо, аби про факти лінгвоциду було максимально відомі світові. Аби кожен, хто причетний до злочинів проти української мови, поніс відповідальність”, - наголосив Тарас Кремінь. 

В дискусії також взяли участь Віцеконсул Генерального консульства України в Кракові Ірина Яремчук, доктор наук Гіссенського університету ім.Юстуса Лібіха Людмила Підкуймуха, науковий працівник Інституту славістики Польської Академії Наук Орест Семотюк та інші.