Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час зустрічі з в.о. Голови Конституційного Суду України Сергієм Головатим обговорив стан виконання рекомендацій Уповноваженого та рішення Конституційного Суду України щодо захисту державної мови, її розвитку та функціонування на всій території України. 

Як відомо, у своїх річних звітах Уповноважений надає висновки і рекомендації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування в Україні щодо застосування української мови як державної в їхній діяльності, а також подає пропозиції Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до законодавства щодо захисту державної мови.

Серед виконаних норм Закону та рекомендацій Уповноваженого - затвердження Урядом 15 березня 2024 року Державної мовної програми. Проте, за словами Тараса Кременя, актуальним і надалі залишається  встановлення однозначності у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин / Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, на чому наголошував КСУ в своєму рішенні, а також питання проведення мовної експертизи, впровадження чинної редакції українського правопису.

Уповноважений зазначив, що у 2023 році відбулися значні зрушення у виконанні основних завдань мовного Закону.

“Подальше утвердження української мови як головної зброї у боротьбі за нашу ідентичність, - це про посилення нашої обороноздатності та  протидію російському окупанту. Попри очевидні успіхи, подальше посилення державотворчих і консолідаційних функцій української мови та досягнення цілей мовного Закону можливе лише за умови послідовної державної політики, координації зусиль органів влади, органів місцевого самоврядування, а також інших державних установ та організацій. Роль Конституційного Суду України - украй важлива”, - наголосив Тарас Кремінь. 

16 липня 2024 року - п’ять років мовному Закону, посиленому Рішенням КСУ щодо його конституційності. Ці, без перебільшення, історичні документи стали ключовими нормативно-правовими чинниками, які суттєво зміцнили статус української мови як державної, пришвидшили українізацію суспільного життя, створили дієві механізми розвитку та функціонування державної мови, захисту прав громадян на отримання інформації та послуг державною мовою, а в умовах війни постали чинниками національної безпеки та оборони України. 

Нагадаємо, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року, яким визнав Закону про державну мову конституційним, назвав “мовне питання” одним із головних політичних інструментів геополітичної експансії російської федерації та зазначив, що українська - засадничий елемент української державності. Крім того, там визначено, що:

• Юридичний статус української мови як державної є водночас засадничою конституційною цінністю, питомою ознакою й ключовим чинником єдності (соборності) Української держави та невіддільною частиною її конституційної ідентичності.
• Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави.
• Штучне творення в Україні "російськомовних громадян" є результатом тривалої політики зросійщення не тільки етнічних українців, а й представників різних національних меншин.
• Не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної застосування режиму двомовності в публічному просторі шляхом змішування української мови з будь-якою іншою, зокрема коли телевізійне мовлення або радіомовлення в звуковій формі здійснюється одночасно двома мовами - українською та іншою, що не тільки становить порушення права громадянина України на отримання інформації державною мовою, а й спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад.