Кожен причетний до геноциду українського народу; хто продовжує вчиняти акти лінгвоциду по відношенню до наших громадян та української мови; хто був у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших містах і містечках України, і має на руках кров українців, мають понести найсуворіше покарання. Про це в ефірі телеканалу “Прямий” сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

“Політика лінгвоциду - це традиційна поведінка як росіян нинішнього часу, так і минулих епох. Не забуваймо Емський указ, Валуєвський циркуляр, знищену українську інтелігенцію, Голодомор, дисидентство, нонконформізм. Все це є складовими злочинної політики лінгвоциду, переслідування людей за мовною ознакою”, - зазначив Тарас Кремінь.

За його словами, ті злочини, які сьогодні фіксуються Україною та міжнародними правозахисними організаціями, - це продовження тієї політики, яку росія розпочала в 2014 році, з окупацією Криму й частин Донецької та Луганської областей. Про це заявлялося неодноразово, зокрема, в матеріалах спеціальної доповіді та річних звітах Уповноваженого.

“Сьогодні громадяни України піддаються утискам за мовною ознакою, викрадаються вчителі української мови та літератури, вивозяться в невідомому напрямку директори шкіл, незгодні з відновленням навчального процесу на окупованих територіях за російським освітнім законодавством. Але в той же час хочу сказати, що страждають не тільки люди, знищується інфраструктура. Від цього ординства потерпає весь цивілізований світ. І я розраховую, що продовження тієї лінії, започаткованою Естонією, першою визнавши війну в України геноцидом українського народу, і яку підтримали інші провідні парламенти світу, наші надійні союзники і партнери, матиме своє логічне продовження і в частині засідання міжнародного кримінального суду. Злочинці повинні понести найсуворіше покарання”, - сказав Тарас Кремінь.

Уповноважений говорить, що сьогодні українці повертаються до самих себе, - вони цікавляться українською історією, опановують українську мову, усвідомлюють, які великі ризики на собі несе окупація з боку росіян. 

“Це наша боротьба, те, що називається повернення до свого коріння. Ми бачимо, як розростається мережа безкоштовних курсів української мови, бачимо, що народна програма сприяння опануванню української мови фактично замістила державну. Сьогодні бути громадянином України - це поважно, престижно, шляхетно. І коли до України поспішають з усіх куточків світу, і тут згадаймо візит до Ужгорода першої леді Сполучених Штатів Америки Джилл Байден чи виступ соліста гурту U2 Боно у київському метро. Ці та багато інших прикладів демонструють високу любов і шану до української нації”, - сказав Тарас Кремінь. 

За словами Уповноваженого, сьогодні треба створювати кращі можливості для вдосконалення університетської освіти; щоб української мови ставало більше і в закладах загальної середньої освіти; щоб питання, пов’язані з мовами національних меншин та корінних народів, ніколи не набувало політичної ознаки. 

“Все, що складає основу нашої великої нації, сьогодні повинно бути повномасштабно і всіляко підтримано з боку держави. Я говорю про державну підтримку та розвиток української мови, культури, духовності. Щоб питання відновлення України мало, в тому числі, і гуманітарний концепт. І наша велика любов до рідного слова - це одна з важливих цеглинок у гуманітарну перемогу.

Хочу вірити, що в подальшому українськомовною стане і Європа. За мого наполягання в березні цього року ми долучилися до Європейської федерації національних мовних інституцій, і це один з великих кроків наближення України до ЄС. Як тільки Україна стане країною-членом ЄС, це означатиме, що українська мова буде офіційною мовою європейського співтовариства. А це - відкриття українських центрів, українознавчих студій при найбільших університетах Європи та світу”, - сказав Тарас Кремінь.