Два роки тому, 14 липня, Конституційний Суд України ухвалив історичне рішення щодо визнання конституційності Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яке стало наріжним каменем для подальшого утвердження української мови як державної - головної зброї у боротьбі за нашу ідентичність. 

У рішенні Конституційний Суд України детально проаналізував питання статусу державної мови, зазначивши, що “закарбований приписами частин першої, другої статті 10 Конституції України юридичний статус української мови як державної є водночас засадничою конституційною цінністю, питомою ознакою й ключовим чинником єдності (соборності) Української держави та невіддільною частиною її конституційної ідентичності”.

Конституційний Суд назвав “мовне питання” одним із головних політичних інструментів геополітичної експансії російської федерації та зазначив, що українська - засадничий елемент української державності.  

В умовах повномасштабної війни рф проти України ми зіткнулися з реальними загрозами державній мові. Тому боротьба на мовному фронті та утвердження державної мови як фактора національної безпеки стали ще більш важливими, адже захищаючи та розвиваючи мову, ми боронимо та утверджуємо українську державу.

Згадаймо ключові положення цього епохального документа:

• Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави.

• Українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Як мова автохтонного, найчисельнішого й титульного етносу українська мова має статус єдиної державної мови в Україні, що відповідає світовій практиці. 

• Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу.

• Будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України.

• Юридичний статус української мови як державної є водночас засадничою конституційною цінністю, питомою ознакою й ключовим чинником єдності (соборності) Української держави та невіддільною частиною її конституційної ідентичності.

• Свідоме самостійне й повновартісне життя в українському суспільстві не є можливим без знання державної мови, яка є мовою загального спілкування в суспільстві та мовою демократичної участі. Належне володіння державною мовою на відповідному рівні дає змогу людині повноцінно брати участь у суспільному житті та демократичних процесах.

• “Російськомовні громадяни” України не становлять одноцільної соціальної одиниці – такої, що як група осіб (коло осіб) має право на юридичний захист як етнічна або мовна одиниця (група), а є політичним конструктом, а не юридичною категорією, на яку може поширюватися режим юридичного захисту.

Мова - це ключовий складник великої нації, яка героїчно протистоїть окупантам. Утвердження та розвиток  української мови - це боротьба за нашу свободу, духовність, державність.