"З початком повномасштабного вторгнення російських військових злочинців до України розпочався новий відлік в новітній історії світу. Кожен новий день нашої незламності та боротьби наближає Перемогу світла над темрявою, уособлює неминучу смерть терористичної імперії. 300 днів мужності, віри та неймовірного єднання нації по-новому відкрили Україну людству. Демонструючи героїзм і звитягу, українці переосмислюють свою прадавню історію, правічну культуру, національну ідентичність. Мовний фронт - серед основних ліній нашої оборони, екзистенційна основа самобутності, стійкий маркер “свій - чужий” для кожного громадянина", - пише Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у своїй авторській колонці на "Еспресо". 

"Перехід на спілкування українською, як і безпрецедентна підтримка державної мови - рекордна за всі роки незалежності. Українці, відмовившись від мови агресора, навчають українській інших. Мільйони внутрішньо переміщених осіб, закордонні українці, наші друзі по всьому світу надають перевагу мові переможців. Українська на наших вустах - це наша рішуча відповідь кремлівським злочинцям. Українська справді стала  світовою тенденцією. Так, найбільша світова онлайн-платформа для вивчення іноземних мов “Duolingo” після 24 лютого зафіксувала, що українську почали вивчати понад 1,3 мільйони людей по всьому світу, які тим самим висловлюють свою солідарність з українським народом. Говорити українською - означає підтримувати націю мужніх та нескорених. За інформацією цієї українська набрала найбільшої популярності в Аргентині, Японії та В'єтнамі, а також у Німеччині, Польщі та Чехії. Справді, українська мова, як і наше гасло “Слава Україні! Героям Слава!” не знає кордонів. 

Війна прискорила процес дерусифікації громадського простору. Люди, які завжди стояли на сторожі збереження й утвердження української мови, - у наших топонімах.  Для прикладу, в Києві вулицю Пушкінську переназвали на честь Євгена Чикаленка, Некрасівська стала вулицею Івана Драча, а Сім’ї Сосніних - Івана Дзюби. Поруч із нами в різних містах України увічнені постаті безстрашних захисників України, дисидентів, дослідників і популяризаторів української мови, письменників, спортсменів, освітян і музикантів. Сьогодні залишки радянської епохи остаточно йдуть у минуле. 

Ми дякуємо ЗСУ за кожен день. Відсутність електрики, води, тепла - не привід для зневіри. 300 днів, які ми воюємо з так званою “другою армією світу”, показали незбориму силу українського духу, волі та героїзму. 

300 днів вільні та нескорені творять майбутнє. Від нашої стійкості залежить майбутнє світу.  

Тримаймо стрій. 

Наближаємо Перемогу!"