"22 січня – серед найбільш знакових дат в історії України. Морозного дня 1919 року на Софійській площі в Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Роком раніше – прийнятий IV Універсал Української Центральної ради, яким визнана повна незалежність УНР", – зазначає у своєму привітанні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Ідея Соборності держави – з сивизни століть, відколи давньоруські землі об’єдналися навколо князівського престолу в Києві. Історіософське коріння – з часів Візантії, спадщина якої вплинула на утвердження національної суб’єктності. Її практичним втіленням займались славні гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик, які утверджували українську козацьку державу як демократичну в різних геополітичних та ціннісних вимірах. 

Акт злуки цементувався споконвічною мрією українського народу про незалежну, соборну, національну державу; могутнім виявом волі українців до етнічної та територіальної консолідації; усвідомленням себе як нації. З того моменту, відколи пошматовані імперіями українські землі нарешті об'єдналися, – Наддніпрянщина вирвалась з-під російських пазурів, а Західна Україна – з австро-угорських, – наша державність набула доволі чітких обрисів.

Акт злуки став свідченням демократичного об'єднання українського народу і споконвічних територій в єдину, суверенну, державу на принципах історичного самоусвідомлення спільних ідеалів свободи й незалежності. 

Означені чинники наміцно пов’язані з утвердженням української мови як державної. Скажімо, вікопомного 1919 року вийшли “Головніші правила українського правопису”, правописний кодекс до яких розроблено професором Іваном Огієнком, а доопрацьовано академіком Агатангелом Кримським і професором Євгеном Тимченком. “Найголовніші правила українського правопису” – не тільки перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс. Це – історично та науково обґрунтований фактор утвердження української мови як національного феномена. 

Сьогодні перед нами - нова гібридна загроза. В умовах війни на сході країни кремлівський агресор прагне остаточного поневолення і знищення України як держави. Історичні реалії об'єднання українських земель 1919 року суттєво перегукуються із сьогоднішнім захистом незалежності. Як і тоді, Україна потребує значної консолідації суспільства, суттєвого зміцнення збройних сил, потужної міжнародної допомоги для захисту територіальної цілісності. 

Пам’ятаймо: єдність, гідність і боротьба робить нас достойними нащадками своїх батьків та вимощує широку дорогу в українське майбутнє.

Бажаю усім нам мудрості, мужності і сил захистити безцінні скарби державності: цілісність, свободу, незалежність.

З Днем Соборності, Україно!

Слава Україні!"